WEBVTT Kind: captions Language: uk 00:00:00.000 --> 00:00:07.510 Вітаю на уроці літератури! Мене звати Василь Власюк, і ми знову мандруємо 00:00:07.520 --> 00:00:13.629 загадковим світом книжкової магії. Однією з важливих ознак національної 00:00:13.639 --> 00:00:20.830 культури вважають наявність професійного театру. В Україні такий театр з'явився в 00:00:20.840 --> 00:00:27.349 1882 році у важкі часи російської експансії, 00:00:27.359 --> 00:00:32.429 заборони української мови, переслідування українських митців / 00:00:32.439 --> 00:00:41.270 мисткинь тощо. Саме тоді у 1882 році виник український професійний 00:00:41.280 --> 00:00:48.830 театр, який називають театром корифеїв. Він розпочав свою діяльність у місті 00:00:48.840 --> 00:00:55.150 Єлисаветграді, нині місто Кропивницький. Слово "корифей", як і багато інших слів, 00:00:55.160 --> 00:01:00.029 що стосуються театрального мистецтва, давньогрецьке за походженням. 00:01:00.039 --> 00:01:07.030 Українською мовою воно означає "перший". Корифеєм у грецькому театрі називали 00:01:07.040 --> 00:01:15.550 керівника хору або соліста-заспівувача, лідера, очільника, провідну особу. 00:01:15.560 --> 00:01:21.200 Засади національного українського театру заклав Марко Кропивницький, у театральній 00:01:21.200 --> 00:01:27.870 трупі якого актори / акторки грали не окремо, а у взаємодії з іншими. 00:01:27.880 --> 00:01:32.469 Талановитий театральний наставник відкрив світові талановитих 00:01:32.479 --> 00:01:39.510 митців / мисткинь із родини Тобілевичів: Панас Саксаганський, Микола Садовський, 00:01:39.520 --> 00:01:46.670 Марія Садовська-Барілотті, Іван Карпенко-Карий та акторку Марію Заньковецьку, яку 00:01:46.680 --> 00:01:54.670 називають перлиною театру корифеїв. У той період царський уряд цілеспрямовано 00:01:54.680 --> 00:02:04.510 гальмував розвиток українського театру. Упродовж десятиріччя (1883—1893 00:02:04.520 --> 00:02:10.550 роки) театрові корифеїв не дозволяли виступати в місті Києві та Київській 00:02:10.560 --> 00:02:16.229 губернії, а також на Поділлі, Чернігівщині й Волині. З репертуару 00:02:16.239 --> 00:02:23.350 українського професійного театру нещадна царська цензура викреслювала серйозні 00:02:23.360 --> 00:02:29.509 постановки, дозволяючи, і цього теж було непросто домогтися, тільки розважальні 00:02:29.519 --> 00:02:36.470 вистави. На кожне театральне дійство доводилося випрошувати обов'язковий 00:02:36.480 --> 00:02:42.670 дозвіл місцевого керівництва. Перед українськими митцями / мисткинями, 00:02:42.680 --> 00:02:48.000 які прагнули творити національну культуру, дуже гостро постало питання 00:02:48.000 --> 00:02:55.030 репертуару, що не тільки подобався б публіці, а й виховував нове освічене 00:02:55.040 --> 00:03:02.750 покоління патріотів. Театр корифеїв не лише ставив вистави, але й плекав нове 00:03:02.760 --> 00:03:09.229 покоління акторів / акторок і режисерів / режисерок, що сприяло подальшому 00:03:09.239 --> 00:03:15.070 розвитку українського театрального мистецтва. Митці / мисткині прагнули 00:03:15.080 --> 00:03:20.869 відображати реальне життя українського народу і його духовні проблеми і 00:03:20.879 --> 00:03:27.430 прагнення, що було новим підходом у порівнянні з попередніми театральними 00:03:27.440 --> 00:03:33.550 постановками. Завдяки знаковим постатям корифеїв український 00:03:33.560 --> 00:03:40.400 театр вийшов на новий рівень професіоналізму, ставши цікавим для 00:03:40.400 --> 00:03:47.350 широкої публіки. Івана Карпенка-Карого називають батьком 00:03:47.360 --> 00:03:53.069 українського театру. Іван Карпенко-Карий, справжнє ім'я Іван Карпович 00:03:53.079 --> 00:04:01.309 Тобілевич, народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка Єлисаветградського 00:04:01.319 --> 00:04:07.910 повіту, нині Кіровоградська область, у родині Карпа Адамовича Тобілевича. В 00:04:07.920 --> 00:04:15.550 історію він увійшов під псевдонімом Іван Карпенко-Карий, у якому поєдналися ім'я 00:04:15.560 --> 00:04:22.600 його батька та прізвище улюбленого героя із п'єси Тараса Шевченка "Назар Стодоля" Гната 00:04:22.600 --> 00:04:29.110 Карого. Перші театральні враження Івана Карпенка-Карого були пов'язані з 00:04:29.120 --> 00:04:35.510 народними виставами та аматорськими гуртками. Він закінчив повітове училище, 00:04:35.520 --> 00:04:42.430 працював у канцеляріях, але паралельно активно займався театром. Знаковою у 00:04:42.440 --> 00:04:51.510 житті юнака стала зустріч у 1863 році з Марком Кропивницьким. Іван 00:04:51.520 --> 00:04:57.070 Тобілевич влився в гурток самодіяльних акторів. Уперше спробував себе в 00:04:57.080 --> 00:05:04.469 театральній ролі. У душі юнака прокинулася любов до сцени. Разом вони 00:05:04.479 --> 00:05:10.600 розвивали сцену, попри суворі обмеження для української культури. Хоч і царська 00:05:10.600 --> 00:05:16.150 влада застосовувала суворі обмеження проти української мови. Валуєвський 00:05:16.160 --> 00:05:21.909 циркуляр (1863 рік) забороняв друк українських книжок. 00:05:21.919 --> 00:05:28.800 Емський указ (1876 рік) забороняв сценічні вистави, пісні, 00:05:28.800 --> 00:05:35.189 видання книжок українською мовою. Митці закладали основи національного 00:05:35.199 --> 00:05:41.230 драматичного мистецтва та українського театру. Використовували українську мову 00:05:41.240 --> 00:05:48.189 та фольклорні мотиви у виставах. Крім того, українські корифеї внесли зміни в 00:05:48.199 --> 00:05:55.309 сценографію, поєднали драму з комедією і танцями, а також зосередилися на 00:05:55.319 --> 00:06:00.400 реалістичному зображенні життя українців. 00:06:00.400 --> 00:06:09.800 Іван Карпенко-Карий створив 18 п'єс, серед яких і комедія "Сто тисяч". Цей твір 00:06:09.800 --> 00:06:15.749 не лише розкриває гострі соціальні проблеми суспільства кінця XІХ століття, 00:06:15.759 --> 00:06:22.830 але й демонструє новаторський підхід автора до драматургічної форми. Знаковим 00:06:22.840 --> 00:06:29.189 елементом новаторства Карпенка-Карого у п'єсі є запровадження елементів 00:06:29.199 --> 00:06:35.110 авантюрної драми. Цей жанр, що був добре відомий у західноєвропейській 00:06:35.120 --> 00:06:42.189 драматургії, для української сцени другої половини ХІХ століття був новим. Він 00:06:42.199 --> 00:06:47.870 характеризується напруженим сюжетом, несподіваними поворотами подій, 00:06:47.880 --> 00:06:55.589 інтригами та прагненням героя до досягнення мети, нерідко нечесним шляхом 00:06:55.599 --> 00:07:01.950 через ризиковані дії. Саме такими ознаками наділена історія Герасима 00:07:01.960 --> 00:07:10.189 Калитки, який намагається збагатитися за допомогою шахрайської махінації. Первісна 00:07:10.199 --> 00:07:18.400 назва твору — "Гроші". Автор надіслав її на цензуру, проте п'єса повернулася із 00:07:18.400 --> 00:07:25.270 заперечним вердиктом. Це свідчило про гостроту і неприйнятність для тодішньої 00:07:25.280 --> 00:07:32.510 влади проблем, порушених у творі. Після перероблення комедія була дозволена до 00:07:32.520 --> 00:07:40.909 постановки під зміненою назвою "Сто тисяч". На думку самого автора, ця назва краще 00:07:40.919 --> 00:07:49.469 відображала суть сюжету. Адже у творі йшлося про конкретну суму 100 000, яку 00:07:49.479 --> 00:07:59.400 Герасим Калитка мав намір придбати шахрайським шляхом, вклавши лише 5 000. 00:07:59.400 --> 00:08:05.550 Герасим Никодимович Калитка, головний герой, — багатий селянин, одержимий 00:08:05.560 --> 00:08:09.830 жадобою до землі і грошей. Він є втіленням 00:08:09.840 --> 00:08:16.710 типового селянина-багатія, для якого матеріальні цінності стоять вище за 00:08:16.720 --> 00:08:23.629 будь-які моральні принципи. Його висловлювання "Гроші — гроші всьому 00:08:23.639 --> 00:08:31.869 голова", "Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко! 00:08:31.879 --> 00:08:41.269 Як радісно тебе загрібати до купи в одні руки... Пріобрітав би тебе без ліку" 00:08:41.279 --> 00:08:48.269 яскраво демонструють його життєве кредо. Калитка зневажливо ставиться до праці 00:08:48.279 --> 00:08:56.150 інших, зокрема робітників, вважаючи їх лише засобом для власного збагачення. 00:08:56.160 --> 00:09:02.870 "Тілько й думають їсти і спать і жируть, і жируть, як з 00:09:02.880 --> 00:09:10.829 немочі, а сплять, як мертві". Кінець цитати. Його філософія життя — це 00:09:10.839 --> 00:09:17.870 гонитва за наживою, що зрештою призводить до морального падіння та 00:09:17.880 --> 00:09:23.829 відчаю. Сюжет комедії побудований на махінації 00:09:23.839 --> 00:09:30.800 Герасима Калитки, який прагне придбати 100 000 фальшивих рублів за 5 000 00:09:30.800 --> 00:09:38.110 справжніх. Шахрай залишає Калитці зразки фальшивих грошей, щоб той переконався в 00:09:38.120 --> 00:09:44.630 їхній якості. Калитка, побоюючись ризику, вмовляє свого кума Савку 00:09:44.640 --> 00:09:51.310 перевірити їх у банку, обіцяючи йому частину так званого заробітку. 00:09:51.320 --> 00:09:56.200 Паралельно розвивається соціально-побутовий конфлікт. Калитка 00:09:56.200 --> 00:10:03.030 протистоїть бажанню сина Романа одружитися з наймичкою Мотрею, бо прагне 00:10:03.040 --> 00:10:10.949 вигідного шлюбу з дочкою багатія Пузиря. Його скупість виявляється в кожній дії, 00:10:10.959 --> 00:10:18.269 навіть у відмові дати коней дружині для поїздки до церкви. Кульмінація настає, 00:10:18.279 --> 00:10:25.430 коли Савка успішно розмінює фальшиві гроші в банку, підтверджуючи їхню так 00:10:25.440 --> 00:10:34.030 звану справжність. Це спонукає Калитку до вирішального кроку — купівлі мішка з 00:10:34.040 --> 00:10:40.750 фальшивками. А що ж було далі? Чи успішною була така 00:10:40.760 --> 00:10:51.870 фінансова махінація? Про це ви прочитаєте самостійно, але 00:10:47.079 --> 00:10:55.230 пам'ятаймо, якщо людина порушує закон, вона отримає покарання. 00:10:55.240 --> 00:11:02.150 А як це відбулося з головним героєм твору, дізнаєтеся, якщо прочитаєте 00:11:02.160 --> 00:11:11.550 текст. Любі друзі, читайте книжки! В них є життєва мудрість. Ну а на сьогодні 00:11:11.560 --> 00:11:15.710 все. До зустрічі!